Перша писемна згадка про Залізці датується 1483 роком. Тоді вони були частиною Олеських маєтностей, що після смерті Яна із Сенна перейшли у власність його сина Петра Сененського. В документі уточнення кордону між Польщею і Великим Князівством Литовським (1546 р.) вказано, що Залізці (Залозцы) заклав пан Мартин.
1516 року Залізці отримали статус міста, 1520 року — магдебурзьке право (прохання дідича Мартина Каменецького, дозвіл короля Сигізмунда I Старого). .
1649 полк Максима Кривоноса здобув місцевий замок. 1675 року татари, не взявши фортеці, знищили будівлі та посіви, тому 1677 року польський сейм звільнив жителів містечка від сплати податків на 12 років.
Під час Північної війни (1705–1712) Залізці зазнали частих нападів і руйнувань.
1743 року перейшли у власність до Потоцьких (до гетьмана коронного Юзефа Потоцького), які 1768 року продали містечко М. Ронікерові.
1772 року Залізці прилучені до Австрії. Містечко належало до Бродівського, від 1788 — Золочівського округів (циркулів).
У середині XVIII століття в Залізцях споруджено суконну фабрику, у другій половині XIX ст. збудовані водяний млин, цегельня, винокур. з-д.
Під час І світової війни Залізці зазнали значних руйнувань, населення було евакуйоване.
Від вересня 1920 містечко — під владою Польщі.
У січні 1940 р. створено Заложцівський район (існував до кінця 1962 р., коли Залізці перейшли до 3борівського р-ну).
У 1961 р. Залізцям надано статус селища міського типу (смт).
Історія Залізців
